Однойменна тематична година зібрала новодністровців 20 лютого з нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у Залі бойової слави Новодністровського історичного музею.

Заступник міського голови Микола Козак, керуючий справами виконавчого комітету Борис Петрик та представники навчальних і закладів культури на чолі з начальниками відділів Людмилою Пастушок і Альоною Присакар крізь серце і душу перегорнули спільно сторінки хронології подій на Майдані. За сценарним задумом автора ідеї і ведучої, директора музею Галини Разгонюк вдалося згадати героїв Небесної Сотні, які поклали своє життя на вівтар свободи для мільйонів українців і дали шанс збудувати нову демократичну правову державу. Крізь неприховані сльози укотре всі проживали події чотирирічної давнини, коли кров справжніх патріотів стала вироком для злочинної диктатури, а безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у Вічність…

В Україні уже з’явилися вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану. У листопаді 2017 року на державному рівні розпочато практичне впровадження зі створення на Майдані Меморіального комплексу з відтворенням історії цих подій та вшануванням справжніх синів української землі. Учасники пам’ятної зустрічі у тиші болючих споминів вшанували пам’ять полеглих за волю України усіх часів – в унісон тремтінню сердечних струн палали свічки пам’яті про загиблих героїв Небесної Сотні в наших душах, а розмірений бій метронома чеканив миті скорботи, душевного болю і жалю…

Пекучим болем відлунює навкруги українська правда і нині – обпалений схід збирає у Вічності уже не одну сотню героїв… Серед більше 100 буковинців, полеглих у бойових операціях АТО, на жаль, – і наші земляки: новодністровець Ілля Василаш, коболчинець Степан Загребельний та наш Сергій Корнецький, який помер від опіків два роки тому саме в День Гідності.

Ведуча Г. О. Разгонюк із неабияким хвилюванням наголошувала, що минуло вже чотири роки з того часу, як загинули вони – Герої, яких народила революція Євромайдану, революція Гідності та Свободи, революція, яка розбудила свідомість мільйонів українців від амнезійного споглядання на політику влади. Чим була ця революція для кожного – справа совісті кожного, але нам потрібно усвідомлювати, за що боролися учасники майдану і заради чого жертвували своїм життям Небесна Сотня та воїни, які загинули і гинуть сьогодні в АТО.

Співведуча заходу Інна Гончар підкреслювала, що про це важливо знати й зрозуміти усім, зокрема – молодому поколінню, якому невдовзі спрямовувати майбутнє не тільки свого життя, а й долі всієї України, а також прочитала свої хвилюючі поетичні присвяти Небесній Соті і подіям на Майдані. Зокрема поділилася рядками, що народились уже перед початком заходу:

І знову біль ятрить лютнево душу,

Пече вогнем розбуджений Майдан…

Гірку сльозу ковтати знову мушу,

Бо стільки ран, о, Боже, стільки ран!..

Криваві сльози котяться землею,

І досі – розпач й горе матерів,

І лиш портрети множать галерею

Й сини приходять прощею зі снів.

Чому? Молюсь і правди все шукаю,

Дивлюсь, тривожно слухаючи схід,

Дітей крізь відстань тихо обіймаю

І знов молю за весь вкраїнський рід…

Ятрить той біль у споминах Майдану,

В Небесній Сотні плачуть небеса.

То хто ж загоїть цю криваву рану?!.

Чому заграва й досі не згаса?!.

Дай, Боже, аби ми, нинішні, і всі грядущі українці отримали відповіді на усі ці болючі запитання і таки дочекалися омріяного миру!

Цими днями тисячі людей ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Тож після завершення тематичної години її учасники взяли участь у покладанні квітів біля пам’ятного місця у міській раді.

Інна Гончар

Фото Ліни Лисенко