Поезія крилатіша за миті!
Вона навколо квітами цвіте!
Вона, немов у Богом даній свиті,
Із пагоном в душі уже росте!

Поезія просторіша за вітер,
Обіймами стирає всю іржу,
Бо вміє стоголосо шепотіти
І словом не пускати за межу,

Поезія яскравіша за фарби,
Бо здатна чорно-біле оживить,
Прийти собі направду дивоскарбом,
Єство знов надихаючи творить!
Саме вона, крилата, яскрава, простора, щедротна і багатогранна, легкокрило й незримо-відчутно знову скликала учасників літературно-поетичної студії «Струни душі» та шанувальників творчості митців Новодністровська з нагоди Всесвітнього дня поезії цього разу на весняну творчу зустріч у міському музеї. Майстрів слова зібрали ми разом із директором музею Галиною Разгонюк.
Своєрідним мистецьким звітуванням стали уявні мандрівки у наші стрічання-презентації: фоторозповіді та відеофрагменти повернули у спогади про творчі вечори Галини Мельник у столичному Будинку письменника, що стало вагомим і знаковим до прийняття нашої землячки у Національну спілку письменників України; презентація збірки-первістка Олени Богуцької «Я повертаюсь» у міському Територіальному центрі та мого ювілейного зібрання-представлення збірки поезій «Звучить розчулено струна» у концертній залі нашої музичної школи. Кожна із нас поділилася новими пагонами свого поетичного багатства. Також ішлося і про самовидання нової збірки віршів «Ідіть поміж люди» Євгенія Плаксія.
А от далі, немов на чистому тлі березневого натхнення, кожен із присутніх своєю щедрою струною душі вимальовував візерунки добра і любові, краси і радості, гармонії та одвічної філософії життя: тендітно-ніжно – Світлана Фігурська, відверто і по-материнськи тепло Надія Дейнеко, щиро й розчулено – Лариса Штепована, сердечно і просто – Надія Татарінова, по-чоловічому особливо – Іван Мартинюк; вірші своїх дітей запропонували увазі матусі Світлана Тихонович та Олена Трофанюк. Весняним дотиком привітності й шанування були вітання з Днем поезії від Галини Разгонюк, Івана Фурмана, Наталії Шиманської, Валентини Курган та начальника відділу культури Альони Присакар. Не могли ми оминути увагою вірші нашого незабутнього Івана Семеновича Нагірняка, чий 70-ий березень так хвилююче і болісно постукав у вікно…
Як ініціатор і натхненниця «Струн душі», я запропонувала авторам інформацію про можливість участі в Інтернет-конкурсах та друкові у спільних альманахах, а Галина Олександрівна – створення і видання поки що на місцевому рівні подібної тематичної збірки з нагоди Дня матері та Дня сім’ї.
Поезія єднає береги –
То начебто рятунок від негоди!
Натхнення нам і віри до снаги
За будь-якої миті і погоди!

І справжності нам щирої сповна,
Щоб в серці на струні розкошувала,
Й вона, ота розчулена струна,
Щоб веснами цілована співала! – побажала я на завершення нашої зустрічі, що промайнула двома годинами непомітним мереживом найдивовижніших обіймів справжності, виплетеної небайдужою душею.
А от чудовим продовженням весняного натхнення стали численні поетичні зізнання-сповіді, що стали з’являтися в учасників зустрічі того ж таки дня й наступних, зокрема ними одразу ділилися Олена Богуцька, Надія Дейнеко та Лариса Штепована! Що скажеш – чутлива до краси душа мережить віршами буденність!
Інна Гончар

Фото Ліни Соколовської