Борг – досить суперечливе явище людських взаємин. Скількох виручив борг? А скількох знищив? Але, тим не менш, багато хто продовжує ставати на одні й ті ж граблі. Скільки випадків, стільки й історій, хороших і не дуже.
ЯК ПРАВИЛЬНО ПОЗИЧАТИ,
щоб відчувати себе спокійно і комфортно? Спробуємо надати прості і зрозумілі поради, які допоможуть вам бути більш обачними та з грошима в кишені. У своїй кишені.
Кожен із нас хоча б раз у житті позичав гроші. Деяким щастило більше і вони до них поверталися. Решта втрачали гроші, зв’язки, а то і друзів, і можливості, які вони могли забезпечити.
ДОГОВІР ПОЗИКИ може врятувати!
Боргова розписка та боргові зобов’язання – є одними з найдавніших правочинів, які укладаються між людьми. Суть таких зобов’язань полягає в тому, що одна людина дає, наприклад, гроші на певний час оплатно або безоплатно іншій людині, а друга у свою чергу зобов’язується повернути відповідні гроші з відсотками чи без таких. У законодавстві такий договір отримав назву договору позики. Боргова розписка – є, так би мовити, гарантією договору позики, його підтвердженням. Як правило, головною проблемою таких договорів є неповернення грошей та неможливість довести укладення такого правочину між людьми. Часто виникненню такої ситуації передує довірливість і вина особи, яка позичає гроші (позикодавця). Щоб захистити себе від подібних неприємних ситуацій потрібно укладати такий договір у письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку. Але законодавець надав можливість сторонам укладати договір позики і в усній формі, при якому особливо доцільно видавати розписку на підтвердження його умов і взагалі факту укладання. Тут треба наголосити, що боргова розписка сама по собі НЕ є договором (!) – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами. Законодавство України, а саме Цивільний кодекс, встановлює обов’язкову письмову форму правочину (договору) в тому випадку, коли сума позики не менш як у 10 разів вища, ніж розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. Тобто письмова форма договору обов’язкова, коли позика перевищує 170 гривень і коли гроші позичає юридична особа. За бажанням сторін такий договір може бути посвідчений нотаріусом.
Статтею 215 Цивільного кодексу визначено, що недодержання письмової форми договору не є підставою для визнання його недійсним. Але у той же час, коли укладення договору в письмовій формі обов’язкове, судове рішення не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження факту отримання позичальником коштів, наприклад у меншій кількості, ніж передбачено договором. У цьому випадку навіть наявність свідків не допоможе довести укладення усного договору позики без розписки. Тому в загальному розумінні боргова розписка – це письмовий документ, який засвідчує факт укладення договору позики і зобов’язання отримувача грошей (речей) – позичальника повернути їх та сплатити відсотки за договором, якщо це передбачалось.
Із вищенаведеного виходить, що укладання розписки – це убезпечення себе від неповернення боргу, а також гарантія виконання зобов’язання з боку особи, яка отримує позику.
ЯК ЖЕ ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ БОРГОВУ РОЗПИСКУ?
До обов’язкових реквізитів розписки слід віднести дату складання, прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані та місце проживання позичальника і позикодавця; боргова сума (точна сума і валюта – це також важливо), конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий.
Корисні поради: текст слід писати від руки, адже авторство можна підтвердити за почерком. Суму позики варто зазначати як цифрами, так і словами, це забезпечить ясність і чіткість запису зі спливом часу. Важливо також передбачити суму відсотків на позику та штрафні санкції у разі невиконання зобов’язання.
Не зайвими будуть підписи і дані про свідків (як правило, мінімум двох) такого договору, що виключи можливість оскаржити власний підпис позичальником або ситуації, коли позичальник каже, що договір уклав під дією сили чи обману. Звірте підпис позичальника візуально з його підписом у паспорті. Важливо зазначити не лише про те, що хтось взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову.
За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції. Якщо кінцева дата не вказана, кредитор має право вимагати суму боргу в будь-який момент, а боржник повинен повернути гроші (речі) в 30-денний строк з моменту пред’явлення такої вимоги. Після виконання зобов’язання боржником (позичальником) і повернення ним боргу, позикодавець повинен повернути розписку позичальнику. Наявність такої розписки у боржника є підтвердженням виконання ним договору позики.
На завершення хочеться звернути увагу на життєвий досвід, який допоможе у прийнятті складних рішень – давати чи не давати у борг:
НЕ ДАВАЙТЕ НІКОМУ В БОРГ ВЕЛИКІ СУМИ,
особливо друзям, в більшості випадків ви втратите їх обох. Відразу на думку спадає прислів’я: «Якщо хочеш втратити друга, дай йому в борг велику суму».
Прикиньте в голові суму, яку зможете собі дозволити втратити, її і займайте. Буде зовсім не розсудливо зайняти потребуючій людині гроші, не отримати їх у строк і самому зводити кінці з кінцями через місяць, наприклад.
Зажадайте розписку на позику великої суми, навіть у друга чи близького, залучіть свідків, завірте її у нотаріуса. Це цілком нормально і нічого ганебного та незручного в цьому немає.
Вирішуйте спірні питання полюбовно, апелюйте до совісті людини. Тільки у крайньому випадку, коли ситуація зайде у глухий кут, акуратно погрожуйте розбірками. Будьте обережні і не погрожуйте розправою або іншим криміналом, можливо ведеться запис на диктофон, не гарячкуйте, зберігайте терпіння та гідно себе ведіть. Усе в рамках закону.
Якщо у вас виникли додаткові запитання, необхідність консультацій із інших правових ситуацій, пропонуємо звертатись до Бюро за адресою: м. Новодністровськ, м-н «Діброва», буд. 25 (перший поверх приміщення міської ради) або телефонувати за номерами: 3-15-70, 068 289 91 55.
Номер гарячої лінії, що працює цілодобово:
0-800-213-103.
Олександр Шендерюк,
начальник відділу «Новодністровське бюро правової допомоги»