Четвертий розлучний вересень поволі ступає на поріг, аби заглянути осіннім сумом у душі рідних, близьких, колег і шанувальників, ставлячи одразу за першим листочком його календаря мовчазну трикрапку… Ми знову, зітхаючи, запалимо свічі пам’яті, подумки повертаючись у його новели і нариси, вірші і п’єси, журналістські нотатки і глибоку й змістовну публіцистику, а ще більше – у миті втішного і цікавого спілкування з ним, нашим добрим і мудрим, щирим і відданим літописцем історії рідної землі й Дністровської ГАЕС зокрема (де останні роки працював фахівцем зі зв’язків з громадськістю), Почесним жителем рідного села Ломачинці та міста Новодністровськ Іваном Семеновичем Нагірняком.