Неначе червоно-чорними стрічками, що пронизували український вінок на сцені актової зали музичної школи, суцільним болем огортало усіх, хто зібрався недільної днини 24 квітня на вечір-спомин, аби з нагоди пекучих 30-их роковин пригадати чорний день Чорнобильської трагедiї. Протягом трьох десятків літ дата 26 квітня продовжує вражаюче хвилювати людей: i тих, кого смертельно зачепило недобрим крилом, i тих, хто без будь-яких вагань кинувся рятувати отруєну землю чарівного колись куточка українського Полісся, і тих, хто згодом народився далеко вiд скривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн нещадно розплодив свiтом жахаючі щупальця трагедiй, однак вiн завжди об’єднуватиме всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. Уже давно вiддзвенiли Чорнобильськi дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пiшов у вогонь, – вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна. Трагічні миті аварії на ЧАЕС кадрами кінохроніки та відеокліпів промовисто повертали новодністровських чорнобильців та усіх присутніх на вечорі у ту обірвану струну весни 1986 року. Із подякою до наших земляків, причетних до цієї страшної трагедії, звернувся заступник новодністровського міського голови Анатолій Іванович Білоткач, який разом із начальникм відділу культури, спорту і молодіжної політики Альоною Присакар вручили подяки Новодністровської міської ради за поданням голови Спілки «Дзвони» Сергія Осипенка ліквідатору І категорії Ніні Петрівні Ткаченко та ліквідатору ІІ категорії Віктору Андрійовичу Петрову.

Інна Гончар, фото - Вадима Ревуцького

Детальніше читайте у "Нашій газеті" №17 від 26.04.2016 р.