Нещодавно в «Нашій газеті. Новодністровськ» було розміщено статтю «Чому селу Білоусівка буде краще в одній громаді із Новодністровськом?». У відповідь на публікацію за авторством Олександра Кулія в одному із останніх номерів районної газети, а також на місцевому інформаційному порталі вийшов матеріал під назвою «Мине небагато часу, і кожен зрозуміє: де була правда, а де словоблуддя…», у якому майже по кожному пункту зазначених переваг союзу «Білоусівка–Новодністровськ» давалось своєрідне спростування.
Факт, що той стан справ і рівень розвитку медичної та освітньої галузей, інфраструктура (зокрема і дороги) – це заслуга і надбання районної влади, беззаперечний. Передусім тому, що це – прямий обов’язок району дбати про населенні пункти, які входять до нього. Про те, що «по-сусідськи селам «допомагає» вже протягом 16 років «багате місто енергетиків»», принаймні «НГ» точно не писала. Бо ж яким чином із бюджету міста обласного підпорядкування можуть здійснюватися видатки на ту чи іншу «допомогу» для інших населених пунктів?
А от викладена інформація О. Кулієм, що «за офіційними звітами фінансового управління Сокирянської райдержадміністрації та управління Держказначейства на ремонти закладів та комплектацію навчальних кабінетів Білоусівського НВК насправді виділили – 76 118 грн (а не 100 кг вапна!)» – викликала резонанс серед батьків білоусівських школярів. Адже, саме посилаючись на недостатнє фінансування, говорячи про ті самі 100 кг вапна, багато до кого зверталася директор Білоусівської школи за спонсорською допомогою. А гарна сума – понад 76 тис. грн, виділених на Білоусівську НВК, вийшла якраз за рахунок сполучення двох КЕКВ: «ремонт закладів» та «комплектація навчальних кабінетів». Варто зазначити, що останній передбачає придбання обладнання, забезпечення канцтоварами, періодичними виданнями тощо. Це дуже добре, що для Білоусівської школи було придбано дороговартісне обладнання, мабуть, це значно поліпшить навчальний процес, але ця стаття витрат не відноситься до ремонту.
Тож хто «словоблудить», треба ще розібратися. А яким буде життя у новій громаді, передусім залежатиме від згуртованості та активності її мешканців, а також від діяльної компетентності влади.
Анастасія Жалюк