Ще у червні минулого року Новодністровськ надіслав низці сусідніх населених пунктів Сокирянського району пропозиції щодо добровільного об’єднання в одну територіальну громаду у рамках реалізації адміністративно-територіальної реформи. Тоді офіційні відповіді про відмову надійшли від Ожівської та Волошківської сільських рад. На той момент законодавча база та механізми реформування були ще на стадії розробки та й місцеві вибори–2015 сприяли відтермінуванню прийняття направду доленосних рішень. Отже перша ініціатива міста енергетиків добровільно об’єднати довкола себе прилеглі села не дала результатів.

У серпні 2015 року на Буковині було утворено десять територіальних громад, зокрема дві у Сокирянському районі – Вашковецька (села Вашківці і Шишківці) та Сокирянська (м. Сокиряни та с. Колболчин). А згідно із перспективним планом формування територіальних громад Чернівецької області, до Новодністровська передбачається приєднати Ожівську, Ломачинецьку, Василівську та Білоусівську сільські ради. Тож у січні цього року новообраний депутатський корпус міста-супутника Дністровських ГЕС і ГАЕС зініціював повторне звернення до сусідніх громад про добровільне об’єднання, які не надіслали відповіді на попередню пропозицію.
Березень, а особливо його остання декада, для адміністрації та депутатського корпусу Новодністровської міської ради, керівників бюджетних установ був надзвичайно багатим на події, пов’язані з реалізацією адміністративно-територіальної реформи. Представники влади міста енергетиків спочатку провели попередні зустрічі з колегами по місцевому самоврядуванню у селах Ломачинці та Білоусівка. Тим часом у населених пунктах району піднялась чергова хвиля масової пропаганди, направленої проти утворення нових об’єднананих громад, зокрема із центром у м. Новодністровськ. Яких тільки вигадок не довелося чути мешканцям придністровських сіл – починаючи від того, що «ГЕСівці» позакривають садочки та школи, відберуть усі земельні угіддя, зроблять із сусідніх сіл сміттєзвалища, а на завершення ще й змусять селян сплачувати за воду з власних криниць... На жаль, цю брехню поширювали селами деякі працівники бюджетної сфери – вчителі й лікарі, а також частина депутатів і представників апарату сільрад, які не мають сили волі сказати «ні» районним можновладцям та не можуть протидіяти адмінтиску, тримаючись за портфелі займаних протягом довгих років посад та боячись втратити певні вигоди. Але апофеозом наклепу на громаду нашого міста стала низка публікацій у районній газеті, де чорним по білому було написано, що Новодністровськ запрошує сусідні населені пункти у «мишоловку із сиром», що села матимуть статус «бєдных родственников» і що новодністровці нічого доброго для сільського населення не зроблять. І вкотре перебільшувалися та перекручувалися міські проблеми: нестача землі, міфічні незаповненість класів та можливість закриття Новодністровської лікарні… Очевидно, що набирає обертів велика брудна гра, якою диригують високопосадовці району, котрі не бажають втрачати владу у разі утворення нових незалежних територіальних громад.
Аби у спокійній та дружелюбній атмосфері донести правдиву інформацію про перспективи об’єднання в одну територіальну громаду, 20 березня в актовій залі Новодністровської гімназії відбулася зустріч депутатів та представників апарату міськради, освітян, медиків, центру зайнятості із активістами сусідніх громад – Ожева, Ломачинців та Білоусівки.
Новодністровська делегація, склад якої дещо варіювався, побувала на громадських слуханнях щодо добровільного об’єднання, котрі відбулися протягом останніх днів: 22 березня у селах Василівка та Ожеве, 25 – у Ломачинцях, 26 – у Волошковому, 27 – у Білоусівці та Михалковому.
У переважній більшості зібрання викликали шалений ажіотаж серед населення: зали будинків культури сіл Ожеве, Ломачинців та Білоусівки були переповнені, у Василівці вільних місць було небагато (слухання, розпочалось пообідньої пори буднього дня), а от у Волошковому, хоч оголошення були розклеєні в селі, мешканців назбиралось ледве півсотні (знову ж таки робоча пора, хоча місцеві бабусі сказали, що це і так багато людей), напівпорожнім був і клуб у селі Михалково.
Багатогодинні зібрання, щедрі на гостру полеміку опонентів, що часом переходила на особистості та далеко за етичні рамки, практично у всіх селах відбувалися за подібним сценарієм. Адепти утворення «єдиної Сокирянщини» робили закиди представникам Новодністровська, намагаючись перетягнути глядацьку симпатію на бік тези «давайте залишимо все, як було» чи «продовжуємо жити погано, проте стабільно».
Важливу інформацію щодо процесу та особливостей реформування громад надали експерти Чернівецького офісу реформ, які були запрошені на слухання у села Василівка, Ожеве та Ломачинці.
Варто зазначити, що разом із новодністровським зверненням розлядалася і пропозиція Грубнянської сільської ради щодо утворення єдиної громади із центром у м. Сокиряни, яку було адресовано усім населеним пунктам району. Але, як стверджують експерти ця пропозиція суперечить законодавству, тому що Сокиряни вже є адмінцентром самодостатньої об’єднаної громади і саме вони мали б виступати ініціатором подібного об’єднання. Хоча на сьогодні й у цьому є перешкода – діючого закону, який би передбачав дооб’єдннання населених пунктів до вже сформованих самодостатніх громад немає. Скоріше за все він буде прийнятий, але спрогнозувати, коли саме і в якій редакції, у нинішніх нестабільних умовах досить важко. До речі, новоутворена громада Сокирян вже надала пропозиції щодо об’єднання селам Волошкове та Михалкове, які можна буде реалізувати за умови прийняття відповідного законодавства.
Загалом приклад утворення самодостатніх об’єднаних громад є позитивним: їхні місцеві бюджети зросли в середньому у 6-7 разів, збільшились власні надходження, зокрема, від сплати земельного податку, передбачаються мільйони гривень субвенцій на розвиток інфраструктури. Тож громадам не варто відкладати у довгий ящик запропоновану реформу, поки держава дає «зелене світло» новоутвореним громадам, хоча на слуханнях новодністровська делегація наголошувала, що «золотих гір» не обіцяє. Бо ж стовідсотково прогнозувати, що станеться завтра, не береться ніхто, адже, якщо буде докорінне реформування освіти чи медицини, то ці питання вирішуватимуться не у владних кабінетах Новодністровська.
Підґрунтям для прийняття остаточного рішення про добровільне об’єднання має бути передусім здоровий глузд: якщо села безпосередньо межують із містом і користуються його медичними, освітніми й іншими закладами та установами, то чи є зміст вигадувати інші схеми, аніж передбачені перспективним планом об’єднання територіальних громад області?
Роблячи висновки з того, що відбулося останніми днями на Сокирянщині, можна сказати, що вирватися з порочного кола «масової сокирянізації» вдалося лише Ломачинцям, які наважилися  провести процедуру голосування на громадських слуханнях до кінця. У результаті – переважна більшість ломачинчан проголосувала за об’єднання із містом Новодністровськ. Після цього депутати Ломачинецької сільради зобов’язані виконати волю своїх виборців і прийняти відповідне рішення, опираючись саме на результати цього голосування.
Щодо підсумків слухань у інших населених пунктах – там громадська думка вивчатиметься шляхом опитування чи таємного голосування. Знаючи, як воно проводиться (досвідом фальшування такої процедури ділилися навіть самі депутати минулолого скликання деяких сільрад) та враховуючи неймовірний тиск на «бюджетників» з боку районної влади, є великі сумніви щодо достовірності їх результатів.
Тож мешканці прилеглих сіл, якщо вони дійсно прагнуть до об’єднання із Новодністровськом (а таке налаштування було очевидним не лише у Ломачинцях, а й у Василівці, Ожевому та Білоусівці) повинні проявити мужність і відстояти своє право на добровільне об’єднання у спроможну територіальну громаду із центром у місті енергетиків.

Анастасія ЖАЛЮК