Мегаграндіозна подія літа – туристичний етнофестиваль, що прогримів у липні на Новодністровській прибережній зоні, залишив безліч позитивних емоцій у відвідувачів та учасників знакового для міста енергетиків заходу. Про власні враження, висновки та перспективи міського фестивалю в інтерв’ю розповідає голова громадської організації «МОЛОДЬ ФЕСТ», музикант, викладач Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Ярослав Осипенко – автор ідеї та співорганізатор проведення фестивалю «Дністер–ФЕСТ».
Анастасія Жалюк: Уже з висоти цього невеличкого часу, який минув після фестивалю, які враження від втілення цього масштабного проекту? Наскільки він вдався?
Ярослав Осипенко: Вражень маса, зробили й висновки, багато чого навчилися. Звичайно, ми отримали моральне задоволення від того, що вдалося організувати один із найпотужніших фестивалів у межах Чернівецької області. Важко давати оцінку, власне, своїй роботі, але відгуки учасників нашого заходу – музикантів, які їздять на багато різних фестивалів не тільки у межах України, а й закордоном, говорять, що наш фестиваль був на достатньо високому рівні. Так, були певні мінуси та нюанси, звісно, велика справа не без того. Але все було на гарному рівні і це приємно. Передусім хотілося б, щоб прийшло більше людей на захід. Гадаю, у перший день нам трохи завадив дощ, а під час другого, особливо, коли виступав гурт «ТНМК», була вже достатня кількість людей.
А. Ж.: Відбувався аналіз того, скільки було відвідувачів цьогорічного «Дністер–ФЕСТу»?
Я. О.: Ми квитки не продавали, адже фестиваль був безкоштовний, тому могли Визначити, скільки до нас прийшло людей тільки «на око». До того ж вони не сиділи увесь час на місці: одні приходили, а інші йшли. Думаю, що біля 3–4 тисяч людей було за весь період фестивалю. Звісно, хотілося би, щоб фестиваль був більш масовим.
Упевнений, що наступного року буде набагато більше відвідувачів.
А. Ж.: Для такого майданчика, як наша прибережна зона, на яку перспективу можна розраховувати? Скільки людей у такому форматі дозвілля можна залучати?
Я. О.: Гадаю, тисяч 5–6. Такого розмаху – це перший фестиваль на Дністрі, адже у 2012 році захід був не на стільки масштабний. Зіграло свою роль і те, що у цей же час уЧернівцях проводився Петрівський ярмарок, тому багато підприємців, які могли б взяти участь у «Дністер–ФЕСТі», були задіяні безпосередньо там, а до того ж до нас потрібнодобратися ще 150 км.
А. Ж.: Здається, у 2012 році був теж збіг із Петрівським ярмарком. Можливо, на перспективу варто узгодити дату проведення, щоб не співпадали дві таких значних для області події?
Я.О.: Чому саме така дата? Ми прив’язувалися до відзначення Дня Дністра і святкування Дня міста Новодністровськ. Можливо, було б варто, щоб воно, дійсно, не перегукувалось із Петрівським ярмарком. Була думка орієнтуватися на Івана Купала. Але знову ж таки – це не стала дата, яка припадає на вихідні. Тут є свої нюанси, які треба обміркувати і зробити з цього певні висновки.
А.Ж.: Ви не один фестиваль бачили на своєму віці, за масштабністю і грандіозністю, мені здається, наш фестиваль знаковий не тільки для Чернівецької області. «Дністер–ФЕСТ» може мати місце як повноцінний всеукраїнський фестиваль?
Я.О.: Ми його зробили саме із розрахунком, що у Чернівецькій області такого рівня фестивалю не було досі. Є в Тернополі «Файне місто», найбільш потужний в Україні – «Захід ФЕСТ», є «Бандерштат», у Чернівцях «Обнова» та інші. За приклад ми брали саме Чернівецький фестиваль, спілкувалися із його організаторами. Цей фест влаштовують вже 6 чи 7 років поспіль, він триває у музеї архітектури під відкритим небом. Чим різняться ці два фестивалі? По-перше, у Чернівцях на «Обнові» фестивальна публіка не може залишатися у наметах на природі і там обмежений час – до 23-ї години. По-друге, фестиваль триває один день. У нас з цим, слава Богу, проблем немає – природа та локація прекрасні: річка, пляж, ліс. Усі музиканти та учасники, які приїздили: і «ТНМК», і «Гайдамаки», й інші гурти – кажуть; у вас чудове місце, надзвичайна природа, тут туристичний потенціал безмежний, є де розгулятися, потрібно організовувати такі заходи і надалі. Хоча, як і у більшості великих фестивалів, є певні проблеми – це паркінг та забезпечення санітарії, щоб людям було комфортно відпочивати. А все інше у нас є: чудова природа та можливість організувати наметове містечко поблизу пляжу, щоб розмістити людей, які приїжджають у гості до нас на фестиваль.
А. Ж.: Мабуть, новодністровці повинні бути готові надавати певні послуги за аналогією до жителів Умані, які знають, що до них раз на рік їде маса людей, і вони на цьому заробляють непогані гроші. Підприємці, які торгували продовольчими товарами та алкогольними напоями, напевне непогано заробили під час фестивалю…
Я. О.: Ми вболіваємо за своє місто і хотіли би якось допомогти його розвитку, щоб місцеве населення отримало можливість додаткового прибутку. Природньо, що люди, які приїжджають відпочити, витрачають кошти, від цього виграє місто. Коли ми почали організовувати фестиваль, нас у цьому також підтримав Департамент екології та туризму Чернівецької області. Там теж відзначили, що хоча місто віддалене від обласного центру, воно має величезний потенціал для розвитку туризму, зокрема, зеленого. Одразу післяпроведення фестивалю із Департаменту дзвонили, щоб організувати у Новодністровську семінар по зеленому туризму для охочих розвивати цю галузь.
А. Ж.: На майбутнє, чи можна було б влаштовувати перед «Дністер–ФЕСТом» менші сцени, щоб це була низка заходів?
Я.О.: Організовуючи фестиваль, ми думали про розвиток культури Буковини і Бессарабії загалом, щоб дійсно заохотити молодь до заняття музикою, творчістю. Тобто створити майданчик для самовираження. Поки що це у форматі фестивалю, але, напевно, у процесі розвитку буде можливим також зробити якійсь невеличкі заходи, наприклад, відбір до самого фестивалю як до основної події.
А. Ж.: Це наскільки величезний позитив, що ідея проведення туристичного етнофестивалю змогла реалізуватися та досягнути своєї кульмінації. Дай Боже, щоб і надалі складалися обставини, ми жили під мирним небом, щоб можна було втілювати такі справи у життя, тому що наше рідне місто, наші люди, наша талановита Україна заслуговує на те, щоби її розвивали, щоб люди бачили, любили та поважали своє власне. Мені, як відвідувачу заходу, хотілося б відмітити та подякувати за втілення ідеї фестивалю, особливо за підбір гуртів. Серед інших дуже вразив виступ та спілкування із публікою гурту «ТаРута». Було розуміння того, що у нас триває війна, але ми єднаємося в піснях, пам’ятаємо про захисників, ми любимо свою країну і нам є що захищати. Повторюсь, приємно, що на фестивалі була відчутна ідея, а не просто вінегрет із виконавців.
Я. О.: Основними критеріями відбору було, по-перше, це українська мова зі сцени, по-друге, зв’язок етномотивів із сучасною музикою. Цей симбіоз ми плануємо і надалі розвивати, щоб це був творчий процес поєднання українських етнопісень, які є у нашому регіоні (і не тільки у нашому) із сучасними звучанням, електронною музикою, новими технологіями, які виникають у процесі творення музики взагалі. Молодь зараз орієнтується на західну музику, а сегмент музики – нашої української автентичної – фактично втрачається. «І чужого навчайтесь, і свого не цурайтеся». Гарним прикладом такого поєднання на нашому фестивалі був виступ гурту «The Doox».
А. Ж.: І ще позитивні враження залишилися від дискотеки, хоча вона і не була виключно етноспрямування, але було приємно, що саме новодністровці, наприклад, Тарас Жук (t-Zhuk) показали якісний музичний продукт, який і в рамках такого фестивалю звучав на високому рівні. Тобто «Дністер–ФЕСТ» –– це хороший шанс дізнатися, краще роздивитися, хто ж ми, щоби пишатися своїм містом і своїми людьми.
Я. О.: Саме так, фестиваль – це майданчик для самовираження передусім власне наших, місцевих талантів. Можливо, їхня творчість і виходить за рамки етнофестивалю, але це наші люди, якими ми можемо пишатися і висвітлювати їхню творчість. До речі, ми також плануємо не обмежуватися тільки музикою, а й підтримувати здоровий спосіб життя. Наступного року хочеться залучати більше спортивних розваг, не тільки водні види. Щоби денна сцена більше була насичена у такому активному ритмі, а ближче до вечора також були музичні гурти, виступи різних музичних колективів. Плани грандіозні – зробити окремо електрону сцену, рок-сцену, інді-сцену… Це поки що плани,які у голові не вкладаються. Але, коли організовував перший фестиваль у 2012 році, то навіть і подумати не міг, що згодом такі імениті гурти приїдуть до нас виступати. Треба мріяти, і тоді мрії здійснюються.
А. Ж.: Дай, Боже, вашим мріям надійні крила!
Я. О.: Дай, Боже, і підтримку людей, щоби у них пробудилося бажання щось робити, зацікавленість і тоді все вийде. Саме завдяки небайдужості багатьох людей вдалося організувати цьогорічний фестиваль. Передусім хочу подякувати, моєму давньому другу – Олександру Крутію, співзасновнику Благодійного фонду «Smart Angel» та партнеру Правової групи «СМАРТСОЛЮШНЗ», а також Благодійному фонду «Тепло долонь», Чернівецькій ОДА, медіапартнерам: телеканалу «ТВА», «ЧЕРНІВЦІ», «Чернівецький ПРОМІНЬ», радіо «Блиск ФМ», «Буковинська хвиля 100FM».
Хочу подякувати і Новодністровській міській раді та особисто міському голові Анатолію Болдашеву. Без підтримки міської влади у нас би організувати фестиваль не вийшло однозначно. Міською радою, відділом культури, КП «Новодністровський житловик» був виконаний колосальний обсяг роботи із підготовки самої локації, а це і чищення лісосмуги та території пляжу, організація руху та паркування транспорту, прибирання туалетів та багато іншого.
Окрема вдячність партнерам – інтернет-провайдеру ТОВ «ХАТАНЕТ», який не лише долучився фінансово, а й підтримав нашу ідею та організував Wi-Fi зону на фестивалі. Багато людей були цим приємно вражені. До речі, безкоштовний доступ до Інтернету на прибережній зоні не обмежився тільки часом фестивалю, він продовжує працювати там протягом усього літнього сезону.
Велике спасибі усім людям, учасникам, волонтерам, які долучилися до організації фестивалю і вкладали свої час і сили, душу в організацію цього заходу. При перегляді фотографій та відео із «Дністер–ФЕСТу», я бачив щасливі обличчя людей – а це вже є результат та свідчення того, що це було варто робити. Я сподіваюсь, що ми подарували людям частиночки щастя, позитиву і надію на те, що у нас все буде добре.
За розмову подякувала Анастасія Жалюк