У всі часи для нормального розвитку діти потребували батьківської любові, турботи, розуміння, захисту від негативних зовнішніх впливів, адже в дитини тендітна, кришталева, крихка душа, поранити і розбити яку легко грубим словом та зневагою.
Утім не лише батьківською увагою зумовлюється розвиток особистості дитини. На цей процес, від народження і впродовж зростання, впливає соціальне та інформаційне середовище, що оточує дитину.
Проблеми виховання молодого покоління споконвіків були актуальними. У суспільстві наразі спостерігається ейфорія свободи та вседозволеності, що спричинює його розшарування, зростання злочинності, безробіття, занепад загальнолюдських цінностей, соціальну та психологічну дезадаптацію громадян. Така ситуація спонукала і до загострення проблем взаємодії дорослих і дітей.
Спостерігаючи за сучасними школярами, безсумнівно, радієш за їхні успіхи. Вони цікавляться комп’ютерними технологіями, іноземними мовами, музикою, спортом, розкуті, упевнені в собі, здатні приймати рішення. Водночас поруч зі значними позитивними змінами в розвитку дітей відбулися і негативні. Сучасне середовище, в якому зростає молодь, має безліч руйнівних для особистості чинників: комп’ютерні жорстокі ігри, криваві й нещадні бойовики, гучні металеві штучні ритми, сексуальна та інформаційна революції, наркотики, алкоголь тощо. Такі чинники негативно позначаються на психічному здоров’ї та морально-духовному розвиткові дітей та юнацтва.
Ми не можемо робити вигляд, що не помічаємо, як змінюються люди, як відбувається переоцінка загальнолюдських цінностей, що в суспільстві здебільшого переважає матеріальне: модний одяг, автомобілі, туристичні поїздки, гарна їжа тощо, тобто те, про що 15–20 років тому більшість і не мріяла. Раніше діти прагнули стати космонавтами, льотчиками, акторами, пріоритетною для них була професія і цікава діяльність. Нині ж, спостерігаючи соціальне розшарування в суспільстві, акцент робиться не на професії, а на отриманні будь-яким способом матеріальних благ. Тому в країні разом із соціальною, правовою, моральною кризами спостерігається і криза виховання: збільшується кількість безпритульних дітей, утягнутих до наркоманії, алкоголізму, проституції, злочинної діяльності.
Уже багато місяців поспіль у мережі Інтернет обговорюють підліткову гру «Синій кит» або ж «Тихий дім», «Море китів», «Розбуди мене о 4:20». У смертельної гри багато назв, але результат завжди однаковий – закінчене життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.
«Синій кит» або ж «Тихий дім», «Море китів» – це спільноти, зосереджені переважно у мережі «В контакті», розраховані на підлітків. Починається все з того, що їх адміністратори дають учасникам груп травматичні «завдання» – наприклад, свідомо порізати собі руки лезом, відзнявши усе це на відео. Кінцевою метою «гри» є доведення дитини до самогубства, яке вона також повинна зафіксувати на камеру.
З метою попередження суїцидальних проявів серед дітей та підлітків, у Новодністровській гімназії проведено батьківський лекторій з превентивного виховання (для батьків учнів 5–8 класів та батьків учнів 9–11 класів).
Так директор гімназії Л. В. Козак, заступник директора гімназії з науково-методичної роботи С. М. Лазаренко, заступник директора гімназії з навчально-виховної роботи Н. І. Дов-бенко, педагог-організатор С. М. Гнатюк, психолог К. М. Артемова, інспектор Новодністровського відділення поліції, капітан поліції В. М. Глушко, спеціаліст служби у справах дітей
Т. Ю. Микитюк намагалися розповісти батькам про важливість належної уваги до особливостей підліткового віку
У зв’язку з цим звернулися до батьків та усіх небайдужих із проханням бути пильними, при можливості – перевірити облікові записи своїх дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами. У разі наявності таких фактів не залишитися байдужими, а допомогти дітям. Звертатися до психологів, поліцейських чи просто розмовляти більше з дітьми.
Наталія Довбенко,
заступник директора гімназії
з виховної роботи