Коли мені надійшло редакційне завдання взяти інтерв’ю в американця, викладача іноземної мови у гімназії, я метушливо почала згадувати слова англійської лексики, що їх вчила у школі. Чесно кажучи, у пам’яті залишилось небагато. Та й спогади про уроки англійської та оте славнозвісне «Лондон із зе кепітал оф Грейт Брітан» не вельми приємні.
У задумі було коротеньке інтерв’ю про загальні враження закордонного гостя від Новодністровська та України загалом. Проте, коли зайшла до кабінету № 404 Новодністровської гімназії, передусім вирішила відвідати заняття у якості учня.
Усе, що відбувалося навколо, ніяк не вкладалося у рамки мого розуміння (та й шкільних спогадів) про уроки та навчання: приємна музика, проектор з екраном та веселий усміхнений викладач. Поступово клас наповнився двома десятками людей та розпочався сам урок.
А розпочався він… із «Сімпсонів»! Так, з героїв популярного американського мультсеріалу, на прикладі яких ми розглядали тему сімейних (та не тільки) відносин. У цей день (13 лютого) загальна тема заняття була присвячена Дню Валентина та відносинам жінок і чоловіків. До слова, сам урок тривав виключно англійською мовою, і хоч зрозуміло було не все, проте вловити суть та виконати завдання було не так важко. Особисто мені дуже сподобалась інтерактивність заняття та його не тривіальність. Сам учитель та слухачі, у залежності від завдання, увесь час рухалися та пересувалися класом.
На екрані постійно з’являлося щось нове – то Бред Піт з Анжеліною Джолі, то Вінні Пух, то співачка Бйонсі зі своїм другом. Також було незвично та цікаво вивчати тему і слова на прикладі популярного американського шоу «Parks and Recreations», уривки з якого ми переглядали на занятті.
Іще одне приємне враження – почуття гумору викладача. Протягом усього заняття з обличчя учнів не сходили посмішки, іноді переростаючи у бурхливий регіт. Зробила для себе цікаве спостереження: виявляється, гумор – це саме той універсальний засіб зв’язку, який об’єднує народи та людей незалежно від мови їх спілкування.
Зрештою, на завершення уроку у мене був просто чудовий настрій, особливо від усвідомлення того, що час було проведено не тільки цікаво, а й корисно! Тож на піднесеній хвилі вже опісля заняття вдалося поспілкуватися із вчителем особисто.
Виявляється, що Чак Зедд, який вчителює від грудня минулого року у Новодністровську, сам родом із Америки (штат Вірджинія) та є волонтером «Корпусу миру». Це організація, метою якої є сприяння кращому розумінню американців українцями та навпаки. У нашій країні є близько 200 представників цієї організації, які працюють зі своїми громадами у сфері розвитку молоді, освіти та економічного зростання суспільства. В Україні Корпус Миру діє з 1992 року, за цей час із різними програмами тут побувало понад 3 000 волонтерів. У Новодністровську це – вже четвертий волонтер, що викладає англійську.
За домовленістю Чак Зедд протягом двох років проводитиме заняття для мешканців Новодністровська. Наразі графік його занять досить напружений та складає 18 уроків і 2 години клубу на тиждень для учнів гімназії, а також 2 уроки для дорослих (усі заняття повністю безкоштовні). Як виявилось, для Чака Новодністровськ це не перше українське місто, у якому він вчителює, попередньо він вже працював у Чернігівській школі № 27.
Із приємних вражень американця про наше місто – відсутність світлофорів та громадського транспорту, а також чудова природа та річка Дністер. На питання, чи не страшно було йому їхати в Україну, адже на її східних кордонах – війна, Чак відповів, що не боявся, адже це – життя, і воно буває різним… Він не солдат, але здатний робити те, що може допомогти саме тут і саме зараз – навчати дітей. Загалом йому усе подобається, хоча трохи сумує за своїм песиком.
Дякуємо волонтеру за чудову можливість вивчати так цікаво англійську, а також за почуття гумору та доброзичливість.

Ірина Шундрій